Як тільки ми тільки промовляємо слово «Козак» - одразу в нашій уяві виникає безкрайній степ, куди тільки дістане око – крізь духмяні трави, серед цього дива степом, підіймаючи куряву пилу, скаче на булатному коні – лицар! Статний чоловік у синій свитці, підперезаний жовтим вишитим шовковим поясом, у постолах; на голові— гостра шапка зі смушевою околицею китицею на вершечку; над блакитними очима, кошлаті брови; з рота стирчить коротенька люлечка - носогрійка.
- Гей, чоловіч...