Хмельницький первий підняв гайдамак. Написав такий лист, що: “Гей! Хто до мене пристане?” та й назбирав козаків. Як назбирав, то й почав різати ляхів і жидову; а як побачить було яку хорошу пані, або жидівку, то змилується та й перехрестить у свою віру, і панів перехрещував. От, як став воювать, як став воювать, то повоював ляхів аж по Случ, та загнавши їх за Случ, одіслав військо додому, а над Случчу поставив вітрянії барабани. Що подме вітер, то ляхи подумають, що в козацькому війську в труби грають, та й бояться іти за Случ. А Хмельницький тим часом бачить, що багацько лиха наробив, та взяв, та й поліз до короля прохати милості. А король нарядив одинадцять катів в королівське плаття, а сам дванадцятий став. Як прилізе Хмельницький до якого ката, зараз йому голову одтять. От же Хмельницький не поліз й до одного ката, та прямо до короля. Приліз до його рачки і впав у ноги. То король підняв його за голову, та й сказав: “Ой ти, сваволику! Багацько ти невинних душ занапастив!”
А Хмельницький йому: “Найясніший королю! Я хотів би добре робить, але козаки мене не слухають; я так хочу, а вони так, та й сваволять і всякії пакості роблять”.
То король його і одпустив.
Од того-то Хмельницького пішла й гайдамаччина. То була хмельниччина, а опісля настала гайдамаччина.
Хмельницький той був такий, що з турком знавсь. Підїде було до турка, та й продасть один, другий город, або село. То турки вже тії села розоряли і ясир брали. Медвідовку і Ташлик два рази продавав. А коло Сміли, кажуть, мимо самої греблі турки йшли, але Смілу не займали, бо не була продана. Єсть і пісня з того часу:
Бодай Хмеля Хмельницького перва куля не минула,
Що велів брати дівки, й парубки, й молодії молодиці!
Парубки йдуть стріляюци, а дівчата співаючи,
А молодії молодиці старого Хмеля проклинаючи.
А дальше не знаю як.
Джерело: http://ua.raskazka.net/vijny-hmelnytskoho/