Європа і Азія протистояли
одна одній досить довгий час, якщо не завжди. Історія говорить по циклічність
таких протистоянь. Перська навала змінювалася походами Александра
Македонського, тисячолітню Візантійську імперію змінила Османська, а Київська
Русь поступилася своїм впливом Золотій Орді. Агресія народів була викликана
браком ресурсів та релігійними непорозуміннями. Економічний інтерес штовхав
держави до завоювань.
Європейська цивілізація в
період пізнього Відродження і Бароко сформувала позитивний і творчий світогляд,
який, хоч і був дещо зіпсований абсолютизмом та інквізиторством, однак
розвивався швидкими темпами, і створив можливість досягти великих успіхів у
розвитку науки, освіти, медицини, інженерної справи, мистецтв. Європа після
відкриття Америки почала новий етап свого існування. Переваги західного способу
організації праці та управління були очевидними, але вони могли залишитися
нереалізованими через черговий наступ зі Сходу. Цього разу грізним і невблаганним
супротивником християнського світу Європи стала Османська імперія зі своїми
васалами.
Ймовірно, історичні події мають звичку розвиватися за принципом спіралі. Перед тим, як рушити до Польщі, Чехії та Угорщини, Батий зі своєю ордою зруйнував Русь, і її шалений опір вичерпав енергію монголів на шляху до Західної Європи. Цікаво, що сталося б, якби Русь не воювала, а просто підкорилася, пропустила полчища до Польщі, Священної Римської імперії, Франції? Ймовірно, монголи б і до Англії дісталися. Але це не відбулося, тому що були Рязань і Володимир, Чернігів і Переяслав, Київ і Козельськ, Галич і Володимир-Волинський та безліч інших «городів», які не хотіли визнавати владу Батия. Як відомо, історія повторюється, однак в інших формах та обставинах. Після смерті Тамерлана турки-османи позбулися серйозних суперників на Сході, і розпочали експансію на Північний Захід. Візантія залишилася єдиним форпостом християнського світу в Малій Азії, і турки в 1453 році без особливих зуси...