«Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду. В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах.
Існують такі теорії походження козаків :
• Угодницька – група козаків сформувалася на основі московських і руських втікачів, здебільшого селян, які були змушені тікати від гніту поміщиків, осідаючи у малозаселених районах Дону і Дніпра.
• Боярська – руські бояри Литви, Польщі, які не отримали статусу шляхтичів, будучи професійними військовими були змушені займатися війною, завойовуваням, розбоєм.
Гіпотези :
• Кочівницька – наші предки походили від кочових народів такі, як скіфи, хозари, сармати, половці, які мешкали в Північному Причорномор’ї у XI – XIIIст.
• Бродницька – козаки є нащадками галицьких вигонців, берладників, бродників, які в Північному Причорномор’ї мешкали у XI – XIII ст.
Під словом «козак» розуміють :
• Прості люди, справжні патріоти, які люблять свою країну, і під час війни та завдань притримуються цілковитої тверезості.• Щедрі, вибагливі, сміливі, проникливі, яким байдуже багатство, повністю закохані в свободі, простоті. Саме свободі живуть для неї, піднімаються на повстання, воюють і гинуть.
• Дужі, міцні тілом не бояться ні холоду, ні жари, ні голоду чи спраги.
• На війні надзвичайно сміливі, відважні, одчайдушні, не цінуючи свого життя готові відати його за Батьківщину. Найбільше умілості, хитрості виявляють у боротьбі табором, закриваючись возами. Вправні і влучні стріляючи з рушниці, не покидаючи свої позиції до загибелі.
• Здебільшого закінчуючи життя на полі слави, свободи, вбиті на війні.