Хочу дати можливість вельмишановній громаді ознайомитись з нашим селом - Старокозаче. Знаходиться воно на территорії Буджакського степу, цієї історичній місцевості, яка, волею долі, стала свідком значущих та яскравих подій літопису боротьби козаків проти Османської імперії.Село Старокозаче засноване в 1827 році усть-дунайськими козаками, задунайськими запорожцями та козаками Задунайської Січі. На козацькій раді у вересні 1927 року село було назване Старокозачим. Перші поселенці 7 козацьких родин і 25 бурлаків. Одночасно тут стали поселялися відставні солдати і немало тих селян, що тікали від поміщиків. Це соціальне явище детально описане у повісті „Микола Джеря” Нечуя-Левіцького. Саме у нашій місцевості і розгортаються події другої частини твору.
З 14 липня 1828 року був підписаний указ про створення в Бессарабії Дунайського козацького війська, до складу якого були зачислені й жителі Старокозачого. Наше село стало казацькою станицею, що сприяло швидкому зростанню населення.
На той період за станицею числилося 10842 десятин надільної землі. Жителі Старокозачого мають славні бойові традиції. Вони несли прикордонну службу на Дунаї і Чорноморському узбережжі в складі 1-го і 2-го дунайських козацьких полків, брали участь у війні 1828-1829 рр. на Кавказі Під час Кримської війни 1853-1856 рр. воювали в Добруджі, а в квітні 1854 року боронили Одесу від нападу англо-французької ескадри і брали участь у знищенні відомого фрегата "Тигр”.
У серпні 1856 року Дунайське військо перейменоване в Новоросійське. На жаль, в грудні 1868 року воно було остаточно ліквідоване. З цього часу козаки Старокозачого були переведені в стан державних селян і підпорядковані місцевій адміністрації. Замість станичного в селі створюється волосне правління. Подальшу історію села Старокозаче дивіться на сайті http://starokozache.odessa.ua.