Найголовнішим атрибутом козацького одягу були шаровари. Першою згадкою про них вважається опис Грека Полідевка, який жив у ІІ столітті. Він пише: «Таври і скити мають широкі штани і називають їх шароварами». Особливістю шаровар є їхня зручність і пристосованість к погодним умовам. Козак вдягнений в них з легкістю міг проводити рухи ногою не відчуваючи скованості. Окрім цього, шаровари приховували зародження удару ногою, що часто допомагало в бою. Наступний необхідний елемент козацького одягу є вишита сорочка. Найзагадковішим елементом вишиванки є її узори. Не даремно саме їм присвячена низка праць вчених-дослідників, узагальнюючи які можна стверджувати, що вишивка на сорочці - це закодована система знаків, яка захищає людину від негативних впливів оточуючого середовища.
Доповнювався козацький костюм такими аксесуарами як пояс і шапка. Шапка часто слугувала козакам за кишеню: вони ховали там кисет, люльку, кресало тощо. Пояс поділявся на два типи: парадні і бойові. Перші були вишиті з тканини, козаки намотували їх навколо себе і ходили «як той лицар». Другі – виготовлені із шкіри або волосся, слугували для бойових походів. У них передбачалося місце для пістолі, люльки, шаблі та кинджалів.
Взалежності від пори року та погоди козаки комбінували різні види одягу: наприклад одягал піджупанник, а зверху жупан. В холодну пору року користувались кожухами та шубами.
Козацьким взуттям переважно були чоботи та постоли. Чоботи шили з юхти, з високими халявами, без підборів. Це взуття було зручним для їзди верхи. Згодом, з XVIII століття, взуття стали шити з підборами.
Нижче відео із розповіддю Володимира Пилата про шаровари та національний одяг.