Я мало знав про цю людину. Порівняно мало. А голос цей впізнав із, мабуть, тисячі...
Ще коли навчався у школі і чув його голос у соціальній рекламі, мчав до телевізора, щоб глянути.
Він як ніхто умів показати козацьку душу.
Сьогодні повертаючись додому задивився на телевізор у коридорі, йшов репортаж ТСН: Богдан Ступка вмер.
І аж тоді я зрозумів, на скільки ця людина була мені симпатичною. Я ніяк не зміг знайти у голові кращого актора.
Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, пошумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софіївських дзвонів. Нехай душа моя в Тобі відродиться, бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти — все щастя.
Спали вогнем животворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних Чинів. В Чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, СВЯТА, МОГУТНЯ І СОБОРНА.