Шапка підбита хутром, такий спосіб її носіння фіксується на зображеннях та козацьких печатках. Поверх сукняного жупана - угорська манта, або катанка; петлиці з тканої тасьми; на ногах чоботи; через плече на шкіряному паску висить натруска з дрібним запальним порохом та металевим ключем до мушкета з колісним замком, який козак тримає на плечі. На поясі з правого боку - гаманець, мішечок з кулями, порохівниця, з лівого боку шабля угорського типу.
Спеціальна характеристика козаків тут явно не потрібна. Перед нами козак добре вдягнутий, це не представник козацької сіроми чи загальних мас запорожців, можливо реєстровець чи козак з оточення самого гетьмана. Він уособлює ідеальний образ козака - такого якого зображено на гербі Війська Запорізького або на гравюрі з „В?рш? на жалосный погребъ Зацного Рыцера Петра Конашевича Сагайдачного”. Добре вдягнутий і озброєний, готовий до бою з ворогами вітчизни, як сказано в вірші тих часів:
Ґды мензства запорозцов кролеве дознали,
Теды за герб такого им рыцера дали.
Который ото готов ойчизн? служити,
За волность є? и свой живот положити.
И якъ треба землею албо тыж водою —
Вшеляко он способный и прудкій до бою *
Теды за герб такого им рыцера дали.
Который ото готов ойчизн? служити,
За волность є? и свой живот положити.
И якъ треба землею албо тыж водою —
Вшеляко он способный и прудкій до бою *