Пугу - пугу! Козак з лугу!

козацька мова Українські козаки-запорожці були найбільше свідомими своєї віри, а з часів Хмельниччини почала формуватися мовна самосвідомість. Ще Петро Сагайдачний разом із Петром Могилою усвідомлювали важливість збереження руського письма та культури. Об’єктивний процес розвитку української нації зумовив поширення новоукраїнської мови, що поступово витіснила з побутового вжитку староукраїнську – слов’янську мову Київської Русі, і надалі швидко захоплювала діловодство спершу козацької гетьманської держави, а згодом – територій, підконтрольних Речі Посполитій та Російській імперії.

Козацька мова – так називали мову українців, яка формувалася не самостійно, а зазнаючи постійного впливу польської, турецької, татарської, німецької, російської, литовської, чеської та інших мов. Латинь поступово зникала із управлінського вжитку, натомість документообіг переходив на руську та новоукраїнську, а згодом - російську, польську і німецьку. Утиски мови поширювалися на територіях, де існувала імперська політика. Це в першу чергу Російська імперія з часів Катерини ІІ. Знищивши Запорізьку Січ, набагато легше було запроваджувати кріпацтво та проводити ідеологічний вплив, в тому числі – поширювати російську мову на територіях, населених українцями.

Тези Богдана Хмельницького до польських послів про те, що він зажене ляхів за Віслу і скаже «сидіть, ляхи, мовчіть, ляхи», стали показовими для середини ХVІІ ст., Конституція Пилипа Орлика – початку ХVІІІ ст., а знаменитий лист запорожців до турецького султана остаточно доводить високу ступінь розвитку української мови вже в той час. Складний період історичних потрясінь згуртовував кращих представників нації для того, щоб зберегти і розвивати рідну мову, і зане...

Козацьке військо Сагайдачний як досвідчений політик і військовий діяч постійно підтримував можливості здобути визнання для козаків та всієї Запорізької Січі. Тому, коли королевич Владислав почав чергову військову кампанію проти Московського царства, що мала привести його на Московський престол, або принаймні захопити велику частину царства та отримати стратегічну перевагу в колонізації перспективних територій і торгівельних шляхів, Сагайдачний виступив разом з ним привів із собою сорок тисяч козаків.

Похід виявився вдалим для козаків. Сагайдачний розумів ситуацію, добре орієнтувався в тогочасній політиці, і намагався надати козацтву можливості військового росту і вдосконалення. Демонстрація сили в Московському царстві та під час облоги самої Москви була більш ніж переконливим аргументом для Польщі: козацтво формувало власну політику на великих просторах Східної Європи. Відкрито виступати проти Польщі Сагайдачний не хотів, хоча ця ідея існувала і набирала ваги серед козацтва. В той момент історична ситуація складалася не на користь Польщі, але й не на користь козацтва. Османська імперія наступала з Півдня, і протистояти їй поодинці не могли ні перші, ні другі. Тому єдиним правильним рішенням Сагайдачного було погодження спільних дій із Варшавою: спершу проти Москви у 1618 році, а через три роки – проти Стамбула. І наслідком такого військового союзу став порівняно довготривалий мир на обох фронтах. Козацтво ж сформувало певний політичний резерв довіри та поваги у всій Європі. А Цецора стала проміжним між двома великими війнами нагадуванням шляхті про те, що без козаків Польща не зможе залишатися великою і впливовою державою.

Укріплення над Дніпром Козаки, і особливо запорізькі козаки, а потім і загалом все козацьке військо було особливо вмілим у плані спорудження інженерних загороджень. Більшість тогочасних істориків відзначали це вміння як справжній військовий талант.

Особливість обставин, в яких відбувалися військові дії козацтва, зумовлювала їх пристосування та пошуки швидких рішень у степу й на місцевості, котра була досить незручною для відступів або швидких переміщень: ярах, балках, байраках, долинах річок та струмків. Постійна небезпека зі сторони татар і турків доповнювалася та підсилювалася польськими, а потім і московськими військами. Козацьке військо досить часто було погано озброєним, не мало достатньо артилерії або пороху, і доводилося використовувати абсолютно всі можливі способи оборонитися, щоби потім перейти до наступу на противника. Козаки досить швидко зрозуміли, що використання земляних валів та ровів допомагає навіть при обороні від значно більшого за кількістю ворожого війська. Шанці, як тоді говорили, були досить простими за інженерним задумом: траншеї в землі, з насипаним зі сторони фронту валом землі. Козаки дуже швидко окопувалися і намагалися будь-що утримати ці оборонні споруди. Іноді маскували шанці гіллям і травою. Якщо мали гармати, ставили їх на вали або робили бійниці в землі за допомогою дощок, а потім стріляли крізь бійниці з гармат і вогнепальної зброї. Особливо вдалими були оборонні дії за допомогою гранат. Коли ворога важко було стримати, і він наближався до шанців, козаки кидали гранати, оскільки в них був запас часу порівняно з противником. Адже вибігати на вал було складніше, ніж пересуватися по рівній місцевості, і навіть 1-2 метри підвищення дозволяли зупинити атаку на кілька секунд, в цей час козаки, що були в шанцях, перекидали гранати через вали.

Улюбленим прийомом козаків було влаштування таємного рову перед валом зі сторони фронту, замаскованого гіллям та листям. На дно встромляли частокіл або просто палі. Потім добивали ворогів списами та шаблями. Так інженерне мистецтво розвивалося в козацькому війську і допомагало отримувати великі перемоги.

Козаки були природним захистом південних кордонів Польщі та Литви, а згодом і Речі Посполитої від татар. Звичайно, степове життя за дніпровими порогами змушувало до постійного військового протистояння з татарами, котрі протягом XIV-XV століть проводили інтенсивну експансію в напрямку півночі та сходу. Після відокремлення від Золотої Орди Кримське ханство перебувало у сфері військово-політичних взаємодій монгольських лідерів, в тому числі і Великого Золотоординського хана. Через море відбувалася економічна та культурна взаємодія Криму з Венецією та Генуєю. Велике князівство Литовське проводило ворожу політику щодо Криму, однак час від часу ворожнеча змінювалася на союзи, оскільки існував ще один, досить часто їх спільний ворог – Московське царство.

Кримські татари активізуються після того, як війська Османської Туреччини висадилися на узбережжі Криму і змусили хана до союзу у 1478 році. Вже через сім років перший великий похід турків і татар на Велике князівство Литовське закінчився руйнуванням Києва і великим спустошенням всієї Київщини та Поділля. Невдовзі напади почастішали. Ні Польща, ні Литва неспроможні були захистити свої велетенські кордони. У відповідь на цей виклик історії народ сам сформував опір. Цей опір називався Козацтвом.

Козаки мали достатньо якостей, потрібних для успішного протистояння з татарами. Надзвичайно висока мобільність запорозьких загонів поєднувалася із досконалим знанням місцевості та пристосованістю до умов життя в степах, плавнях, на берегах рік та озер і навіть морському узбережжі. Регулярні війська Польщі та Литви були неспроможними боротися з швидкою татарською кіннотою за винятком ...

14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші, стратегічні питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.

Патріотизм козаків та їх любов до рідної землі була унікальним явищем в історії людства. Покрова була і залишається таким особливим моментом культури та самосвідомості, який дозволяє берегти історичну пам'ять і передавати наступним поколінням на генетичному рівні успадковану інформацію. Суть цієї інформації – українськість, усвідомлення себе українським козаком. В образному значенні Покрова є захистом козаків від ворогів на війні, і є аналогією щита. Проте сприйняття Покрови козацтвом розвивалося в цьому напрямку далі – оберіг власної культ...

Козацьке середовище Будь-яку соціальну групу людей, стабільну в сукупності часових рамок і географічних меж, об’єднують певні риси, а деякі навпаки – дозволяють розрізняти окремі складові цих соціальних груп. Часто має місце входження однієї соціальної групи в іншу, сукупність кількох груп складають одну велику, що їх об’єднує за якоюсь універсальною для них ознакою.

Козацьке середовище на Запоріжжі було надзвичайно різнобарвним, і водночас об’єднувалося конкретними особливостями та цілями. Розглянемо найбільші соціальні групи Запоріжжя:

Як відомо, козацтво було сформоване з певних соціальних груп - складових частин. Серед спільних ознак козацьких соціальних груп найпомітнішими є:

1. Прагнення до незалежності та свободи в самоуправлінні та здійсненні власної повноцінної політики.

2. ...

Козацький табір Козаки були винахідниками на всі руки. І не лише в дрібницях. Військова тактика і стратегія були для них відкритою книгою, в якій словами і літерами виступали життєві обставини, ландшафт і природа, струмки і пагорби, села і міста, зброя і противники. Своєрідність козацького життя і постійна небезпека формували військове мистецтво в тому напрямку, який би дав можливість вижити і перемогти.

Використання табору виникло ще перед тим, як козацтво з’явилося на історичній арені. Зокрема, табори були поширені у військових формуваннях чехів уже в кінці XIV століття. Однак саме запорізькі козаки настільки вдало організували і розвинули цей військовий винахід, що саме їх можна вважати основоположниками табірного способу ведення війни – як оборони, так і наступу.

Табір був унікальним у тому плані, що дозволяв неймовірно довго витримувати облогу, знищувати живу силу противника практично без...

Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького розпочалася надзвичайно стрімко. Основна армія, котра перебувала під його командуванням і налічувала близько дев’яти тисяч запорожців на початку 1648 року, становила головну ударну силу. Однак не менш важливими були повстанські загони Максима Кривоноса. Саме їх Хмельницький використовував для того, аби дезорієнтувати противника і залишати основне військо завжди свіжим та повним сил. Швидкими маневрами Хмельницький рухався в напрямку на Захід, а перед ним шаленіли загони Кривоноса. Повсталі війська налічували близько двадцяти тисяч, а в липні 1648 року їх було більше сорока тисяч. Саме Кривоніс спрямовував їхню енергію, а точніше – ненависть, проти шляхти, ксьондзів, жидів та найманців. Після того, як повстанці пройшли Умань, почалося масове піднесення національного руху на Брацлавщині та Поділлі.

Саме подільський рейд став найбільш унікальним. Адже повстанці розгромили абсолютно всі військові з’єднання, які там знаходилися – і поляків, і німців, і литовців: як регулярні королівські полки, так і загони місцевих магнатів та шляхти...

«Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.

В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.

Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.

Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.

Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах.

Існують такі теорії походження козаків :

• Угодницька – група козаків сформувалася на основі московських і руських втікачів, здебільшого селян, які були змушені тікати від гніту поміщиків, осідаючи у малозаселених районах Дону і Дніпра.
• Боярська – руські бояри Литви, Польщі, які не отримали статусу шляхтичів, будучи професійними військовими були змушені займатися війною, завойовуваням, розбоєм.

Гіпотези :

• Кочівницька – наші предки походили від кочових народів такі, як скіфи, хозари, сармати, половці, які мешкали в Північному Причорномор’ї у XI – XIIIст.
• Бродницька – козаки є нащадками галицьких вигонців, берладників, бродників, які в Північному Причорномор’ї мешкали у XI – XIII ст.

Під словом «козак» розуміють :

• Прості люди, справжні патріоти, які люблять свою країну, і під час війни та завдань притримуються цілковитої тверезості.
• Щедрі, вибагливі, сміливі, проникливі, яким байдуже багатство, повністю закохані в свободі, простоті. Саме свободі живуть для неї, піднімаються на повстання, воюють і гинуть.
• Дужі, міцні тілом не бояться ні холоду, ні жари, ні голоду чи спраги.
• На війні надзвичайно сміливі, відважні, одчайдушні, не цінуючи свого життя готові відати його за Батьківщину. Найбільше умілості, хитрості виявляють у боротьбі табором, закриваючись возами. Вправні і влучні стріляючи з рушниці, не покидаючи свої позиції до загибелі.
• Здебільшого закінчуючи життя на полі слави, свободи, вбиті на війні.

Одяг наших козаків був простим, зручним і легким.
На початку свого існування вони навіть не думали про свою зовнішність.
Трохи пізніше у козаків з’явився певний "парадний" одяг, хоча багато хто одягався дуже просто.

Ось що розповідає народна пісня нам про одяг козака :

Омелько козак хороший,

Вздумав їхати на Запоріжжя .
Він уже піднявся,
В синій жупан убрався;
Коня купив такого,
Як в атамана самого не було,
Сідло черкеське з пітником,
Уздечка новісенька з байраком
Ратище з білого желіза,
Пару пістолетів із спизу,
Шабля востра у похви,
Весь маяток у сакви;
Сів на коня похилився,
Родиноньці поклонився
і поїхав...

Таким був одяг запорізького козака :

• 1) Шаровари – з домотканого полотна - льону, коноплі, трофейних або привізних тканин.
• 2) Сорочка була проста.
• 3) Опач, жупан, сіряк, кобеняк.
• 4) Пояси були різнокольоровими гаптовані золотом або сріблом.
• 5) Хутряна шапка, з валяної вовни, обшита хутром.
• 6) Чоботи.

Козаки мали військовий, парадний і цивільний одяг.

• 1) жупан, кобеняк, сіряк ;
• 2) сорочка ;
• 3) шаровари, здебільшого були простими і грубими ;
• 4) чоботи ;
• 5) пояс ;
• 6) шапка ;
• 7) кунтуш, бурка ;

Парадний :

Парадний одяг козаки одягали коли йшли до церкви або робили візити на великі релігійні свята, замість «черкуси» вони одягали жупани «польського крою», часом могли бути різнокольоровими і дорогими.

Цивільний :

Для того, щоб відрізнятися від простого народу козаки називали себе «молодцями», носили :
• жупани із багатшого привізного сукна, різного кольору;
• кунтуші гранатові;
• шапки високі і сиві з хрестом;

Озброєння складалося з таких елеметів :

• мушкет, аркебузи або іншої вогнепальної зброї;
• ніж, сокира, лук із стрілами, спис;
• у сотників був при собі келеп для того, щоб пробити обладунки ворога; на плечах був патронташ з порохом та кулями, порохівниця і натруска висіли на поясі;

Козаки носили дуже довгі...

Хто такий козак? Лицар, герой, який готовий віддати власне життя за долю і
процвітання Батьківщини. В свідомості кожного з нас свої власні образи козацтва. В наш час Козацтво – один із найгероїчніших, найсвятіших, найближчих українських міфів. Тема сучасної козацької України одна з найболючіших.
Козача ментальність вироблялася віками на принципах общинності і взаємодопомоги, мобілізаційної, внутрішньої потреби козаків служінню вищій ідеї, як релігійної так і державної, при якій на другий план відходять особисті інтереси. Це і є особливим типом козачого світогляду. Козача ментальність, за своєю природою, несумісна з примусово
насаджуваними в наш час "моральними цінностями", в першу чергу владою грошей, що
змушує багатьох забувати про честь і служіння Батьківщині.

То хто такі козаки України? Сучасний козацький рух в Україні являє собою досить сумне видовище, яке немає з початку свого виникнення ясних цілей і завдань. З багатьох причин відбувається дроблення козачого руху замість того, щоб козаки України, які знаходяться в різних козачих
організаціях, відкинувши амбіції своїх отаманів, об'єднувалися в потужні, легко керовані структури, що включають в себе всіх українських козаків, що проживають в даному регіоні.

Протягом тривалого часу в нашу суспільну свідомість насаджується, не без "допомоги" самих козаків, образ примітивного, культурно-обмеженого типу, чиїм неодмінним

супутником є ?алкоголь і агресія, але це знову ж таки загальноукраїнська проблема, як і безробіття та відтік соціально-активної молоді за кордон на заробітки.

Статути багатьох громадських організацій козаків України передбачають присвоєння вищих чинів своїм отаманам, аж до генеральських, а ось обмежень у цій справі, як правило
не передбачається, що спричинило за собою неприборкане чинування. У деяких козачих організаціях на сьогоднішній день не залишилося рядових козаків - одні генерали. Справа
дійшла і до продажу козачих звань і нагород. Деякі козацькі організації знаходяться в стані "війни" один з одним, будучи заручниками амбіцій своїх отаманів. Все це
серйозно дискредитує козацький рух в очах українського суспільства і викликає до нього неоднозначне ставлення.

Однак здорове духовне та культурне ядро ?в козачому русі України існувало...

Козаки за внутрішніми якостями та за зовнішніми ознаками були повним відображенням свого народу, свого часу, вони відповідали всім ознакам справжніх патріотів своє Батьківщини.

Вони були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими.

З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав.

Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в більшості на війні, віддавав шану свої рідній землі.

Сьогодні наш народ є слабким, недовговічним, порожнім: як до дев’яноста років хтось доживе, то вже стежки під собою не бачить, а в данину у сто років тільки в силу вбирався, тому козаки жили довго і весело.

Що стосується внутрішніх якостей козаків, то помітна суміш вад і чеснот, вважаючи головним заняттям і ремеслом свого життя війну, захист свої неньки України : часто підступні, хитрі, жорстокі, дикі щодо своїх ворогів.

Козаки були справжніми братами один одному, друзями, вірними товаришами, надійними соратниками.

Характеристика козака. Добродушність, щедрість, безкорисливість, щира дружба, висока любов до свободи – були характерними рисами наших козаків, вони краще воліли люту смерть, ніж ганебне рабство.
Щодо сторонніх осіб козаки були гостинними і привітними. " У Запоріжжі любий бажаючий міг прийти у курінь, жити чи пити без ніяких допитів або вдячності за гостинність. "

Війна у житті козаків була головною справою, тому на війні відзначалися розумом, хитрістю, умінням раптово і несподівано напасти на ворога, вражаючи великою відвагою, терпінням і здатністю дивитися в очі смерті. У боях вмирали як справжні лицарі, не дорожили своїм життям «Уміючи шарпати, уміли і померти не скиглячи».

У вільний час козаки любили лежати на животах, розповідати і слухати розповіді інших, при цьому тримаючи у зубах люлечку ( люльки-буруньки, носогрійки). Для справжнього козака люлька – рідна сестра, подруга, «Він як сяде на коня, то запалить свою люльку та верств...

Доброго здоров'я! Сьогодні вже отримав вісточку від Нечупайла із хорошим пакетом фільмів про козацтво. Зараз спробуємо це все якось гарно оформити тут.
Поїхали!

№1 - "Запорожець за Дунаєм"

Жанр: музичний фільм-опера
Країна: Україна
Режисер: Василь Лапокниш
У ролях: Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут, Єлизавета Чавдар, Михайло Гришко
Сюжет фільму:
Опера Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" - одна з найпопулярніших в Україні. Вже понад 100 років вона тріумфально йде на сценах українських і зарубіжних театрів. Стрічка режисера Василя Лапокшина, яку він зняв 1953 року, є другою екранізацією опери. Головні ролі виконують найзнаменитіші на той час солісти Київського театру опери та балету Іван Паторжинський та Марія Литвиненко-Вольгемут. Літературна обробка лібрето Максима Рильського.

№2 - "Вогнем і мечем"

Жанр: історичний, драма
Країна: Польша
Режисер: Jerzy Hoffman / Єжи Гоффман
У ролях: Izabella Scorupco, Michal Zebrowski, Александр Домогаров, Богдан Ступка, Krzysztof Kowalewski, Andrzej Seweryn, Daniel Olbrychski, Руслана Писанка
Сюжет фільму:
Події відбуваються в роки війни, в межах однієї з найбільших, на той час, імперій в Європі – Королівства Польського і Великого Князівства Литовського. І цілком очевидним є те, що події того періоду трактувалися і трактуються з певної позиції національних інтересів, які у протилежних сторін є відмінними (різними). А коли історичні події лягають в основу художнього твору то набувають зовсім іншого забарвлення, часами просто до не впізнанности. Саме так сталося і з романом Г.Сінкевича "Вогнем і Мечем".

№3 - "Богдан Зиновій Хмельницький"

Рік виходу: 2006
Країна: Україна
Жанр: драма, військовий, біографія, історія
Режисер: Микола Мащенко, Марія Кульчицька, Юрій Домбругов
У ролях: Володимир Абазопуло, Денис Кокарев, Сергій Джигурда, Білял Білялов, Ірина БардаковаМикола Боклан, Віталій Розстальний, Ірма Вітовська, Тарас Денисенко, Остап Ступка
Опис:Художній фільм розповідає п...

У пісні «Їхав козак за Дунай» змальована поетична картина Семеном Климовським, яка відображає картину, коли молодому парубку доводилося покидати рідних, рідний дім, неньку і йти на військову (козацьку) службу.

Козацька служба – це священний обов’язок, справа честі, вияв любові до рідної землі, Батьківщини. Але тепер друзями козака є вороний кінь та зброя ясна. А його кохана дівчина нехай чекає його з війни зі славою.

Дівчина розуміє, що може більше не побачити свого миленького коханого, без якого їй не бачити радості й щастя, тому страждає і плаче. Народна пісня «Їхав козак за Дунай» побудована на емоційному діалозі, в якому є багато повторів, звертань, ласкаво-пестливих слів.

Слова пісні: Семен Климовський

Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай!"
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

– Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш –
Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,
Карих очей не стирай,
Мене з війни зо славою
К собі ожидай!

– Не хочу я нічого,
Тілько тебе їдного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!

– Царська служба – довг воїнський,
Їхати пора до війська,
Щоб границю захищати
Від лютих ворогів.

– І без тебе, мій любезний,
Враг ізгине лютий, дерзкий.
Ти на війну не ходи,
Мене не остав!

– Що ж тогди козаки скажуть,
Коли ж побіди докажуть,
Що довг царський я забув
І себе й людей.

– Ой мій милий, мій сердечний.
Коли ж рок судив так вічний,
Ти на войну поїжджай.
Мене не остав!

– Ой я тебе не забуду,
Поки жить на світі буду!
Зоставайсь, здоровенька,
Прощай, миленька.

Свиснув козак на коня, –
Зоставайся, молода.
Я приїду, як не згину
Через три года!

Адміністрація сайту вітає з Новим роком всіх добрих людей, які люблять Україну та її історію! Бажаємо козацького здоров’я, козацького довголіття, козацької наснаги та віри, козацького братерства і козацьких перемог!

Здавна козаки любили і вміли святкувати народні свята. Новий рік не завжди був для козаків традиційним зимовим святом, оскільки його святкували навесні за старим звичаєм східних слов’ян. Більшою повагою користувалися релігійні, православні

свята. Зараз традиції трохи змінилися, але суть козацького святкування завжди залишалася одною: зустрітися із побратимами та їхніми сім’ями, обмінятися новинами, а головне - обговорити важливі деталі та спланувати майбутню діяльність. Без особливого акценту на горілку, а найчастіше – взагалі без неї. Свята, в тому числі новорічні, були для козаків ще однією можливістю побути в спокої, помолитися в церкві, знайти час для родини. Сьогоднішні традиції святкування не завжди відповідають тим стремлінням кращих представників козацтва, які існували в ті складні часи. Свята могли відбуватися взагалі без жодного спиртного дурману, і ці традиції варто повернути. Бо козацький дух може існувати лише в здоровому і тверезому тілі. Тож святкуймо Новий рік як гідні нащадки запорожців, котрі своїм життям і смертю доводили не раз, що Хортиця і Холодний Яр ніколи не кидали з ніг козаків, а захищали і додавали їм сміливості та здоров’я.

Народне прислів’я говорить:
«Козак танцює, як на коні гарцює»

Були такі часи, коли всі стани населення, від селянина до шляхти, хотіли одягатися, як наші брати, говорити й веселитися, як козаки.
А справді, козаки уміли веселитися й відпочивати! Ще б пак – на Січі вільного часу було вдосталь, а неподалік завжди була корчма, де була не тільки горілка, а й музики. Саме тут наші предки мірялися своєю силою молодецькою. І не обов’язково це було навкулачки – це вони робили навіть більш естетично й вишукано саме у танці. Недарма козаки називали себе українськими лицарями!

"Козак" – бойовий танець, який танцювали виключно чоловіки. Виник цей танець в середовищі козацької Січі. В якому зображувався військовий козацький похід, супроводжуваний акордами бандуриста.

Опис: козаки ставали один навпроти одного на невелику відстань (кілька кроків) і один починав із невеликих підскоків з ноги на ногу, штовхаючи свого товариша, то зліва то справа. Пізніше починав танцювати в присядки, викидаючи ногу то в один бік, то в другий, показуючи, що пливе на чайці. Згодом починалися раптові вискоки в гору. Після цього починали обидва танцювати, зображаючи бій. В кінці танцю зображували відступ на чайках.

Ще одним різновидом танцю «козак» була імпровізація, де один козак приймав виклик іншого і під музику бандури, кобзи або під приспівки, починали «вистрибувати», «сідати гайдука», «робити різні вихиляси» - хто кого перетанцює.

Іноді в руках козаків могла бути навіть зброя (шаблі, рушниці, списи, пістолі). Таким видом танцю вони готували козацьку молодь до справжнього бою, який чекав на них згодом, в поході.

Схожим до козацького танцю «козак» був «гайдук».

Опис: Чотири парубки, поклавши свої шапки на землю однією прямою лінією, починали танцювати. Кожен з них робив різні відскоки та присідання навколо своєї шапки. Безсумнівно, такий танець вимагав хорошої фізичної сили, витримки й неабиякого вишколу.

Іншим, не менш цікавим танцем, який побутував на Січі і дійшов до нас у описах сучасників – був мімічний козацький танець «чумак». Головними героями такого імпровізованого танцю були хлопець-чумак і дівчина (цю роль...

Доброго здоров'я!
Мабуть у всіх трапляється таке, що тягне до мистецтва. У когось - часто, у когось - не надто.
Я, мабуть, належу до другого типу людей.

Але сьогодні у мене день мистецтва. Зайшов я на козацький портал, щоб послухати козацьких пісень, зазирнув у розділ із козацькими відео і натрапив на відео-урок малювання.

Мені явно не поталанило його осилити, тому для початку я спробував знайти щось примітивніше.
І знаєте? - Знайшов :)

Нижче викладаю сам урок поетапного малювання та свій результат :)

Отож, кладемо перед собою деяку ціль:

Крок перший. Складаємо скелет:

Другий крок. Додаємо "хмарки". Малюнок стає об'ємнішим:

Третій крок. Уточнюємо контури та примітивні риси.

Четвертий крок. Допрацьовуємо деталі.

П'ятий крок. Закінчуємо наш малюнок. Фініш :)

Для людини, яка має хоча б часточку таланту та бажання, таке завдання може здатися надпростим.
Але ж насправді... ;-)
От Вам мій результат:

Якщо часом буде бажання й у Вас помалювати - дуже просимо.
Надсилайте нам свої малюнки, а ми їх щедро оцінимо!

Хорошого настрою усім, хто завітав сьогодні на козацький портал.
Ось уже другий день поспіль мене тягне на малювання. Тому, викладаю свій другий псевдоурок :)
Перші ескізи намалював у фотошопі, але готовий "продукт" викладу як фото.
Поїхали:

Перший крок. Традиційно - скелет у вигляді прямих та вузлів.

Другий крок. Додаємо об'єму. Малюємо прототип шаровар :)

Третій крок. Домальовуємо шаблю та деякі риси обличчя.

Четвертий крок. Останній. Вигляд - на папері. Те, що вийшло у мене.
Додали люльку та ще декілька прибамбасів.

Цього разу козак вже вийшов стрункіший :)
Буду вдячний за відгуки :D
Всього хорошого!

Доброго здоров'я усім Мандрівникам та низовим козакам!
Сьогодні натрапив на цікавий блог, що повністю присвячений історії та реконструкції козацької доби.
Знайшов там багато корисних напрацювань, тож ділюся із Вами (текст взято із вищезгаданого сайту).

На малюнку, зі спини, зображено покозаченого селянина (ліворуч) та козака. На селянині коротка свитка - сермяга (один з можливих варіантів крою), недорога шапка, не широкі штани - порти (можливо він не з Подніпров'я а наприклад з Поділля), онучі з шкіряними постолами. Селянин вдягнув тканий пояс, щоб краще підкреслити свою нову належність до козацтва. Зверніть увагу на те як зав'язано пояс, такий стиль характерний саме для вказаної доби. Взагалі, на відміну від поширеної думки - ткані пояси не були тоді значно розповсюджені як у козаків так і в селян. Селянин озброєний самопалом. Як це не дивно, але вогнепальна зброя була досить поширена серед простих людей. Постійні небезпеки життя на татарському кордоні формували характери волелюбних озброєних людей. Так, князь Ярема Вишневецький зібрав, перед повстанням, у своїх підданих немало зброї. Процитуємо Михайла Сергійовича Грушевського:

"По словам Потоцкого, тільки його швидкий марш і ріжні заходи против повстання стримали його вибух, що готовий був обняти усю ту східно-полудневу Україну вже в тім часї... "Як би не ужив я антідоту поспішности, вибухнув би вже такий огонь на Українї, що тільки б великими силами або не швидко міг бути загашений. Сам оден князь воєвода руський [Ярема Вишневецький] відібрав від своїх відданих кількадесять тисяч самопалів — а що ж у иньших! А вся та стрільба з людьми мала пристати до бунту Хмельницького. Коли б тому всьому не запобіглося від перших початків, не позабирано армату по ріжних замочках, що своєволя збирала ся захопити, легко може ваша кор. мил. зміркувати, що назбиралося б тої своєволї і що вона наробила б в державі ваш. корол. мил.”)."

Зауважемо, що це тільки те що знайшли :).

Постать праворуч - козак. Вдягнутий в жупан, чоботи, шлик. Через плече лядунка. На поясі ложка в чохлі. Пояс має розподільне залізне кільце ззаду (згідно з деякими археологічними знахідками на полі битви під Бе...

Рідна мова козаків

Наслідки походу на Москву 1618 року

Козаки-інженери

Протистояння з Кримським ханством

Головне козацьке свято – Покрова

Козацьке середовище на Запоріжжі

Спільні та відмінні ознаки козацького середовища в розрізі соціальних груп Запоріжжя

Табір – козацький військовий винахід

Подільський рейд Максима Кривоноса

Слово "козак". Значення слова «Козак»

Існують такі теорії походження козаків :

Гіпотези :

Під словом «козак» розуміють :

Одяг козака. Яким був одяг козаків?

Ось що розповідає народна пісня нам про одяг козака :

Таким був одяг запорізького козака :

Козаки мали військовий, парадний і цивільний одяг.

Парадний :

Цивільний :

Озброєння складалося з таких елеметів :

Козаки України. Сучасний козацький рух.

Характеристика козаків. Опис козака.

Фільми про козаків та козацтво.

№1 - "Запорожець за Дунаєм"

№2 - "Вогнем і мечем"

№3 - "Богдан Зиновій Хмельницький"

Пісня "Їхав козак за Дунай"

Весь козацький рід святкує Новий рік!

Козацький танець: що і як?

Як намалювати козака. Козацькі малюнки.

Як намалювати козака. Козак із списом та шаблею.

Одяг козаків та селян. Порівняння.