Тестова підбірка картинок
...↧
Нові картинки за запитами "Козацькі..."
↧
Лемішка
Лемішка — кашоподібна мучна страва.
- У горщик з підсоленим окропом всипали підсушене гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворювалися грудки.
- Води й борошна брали приблизно у пропорції 2,5-3:1.
- Потім цю загуслу масу ставили у піч упрівати.
- Вживали лемішку переважно у піст з олією чи "пісним" молоком з конопляного або макового сім'я.
- Часом до лемішки варили урду.
- У м'ясоїд їли з молоком, кисляком.
- Готували лемішку на сніданок чи вечерю.
- З холодної лемішки виробляли плескаті коржі, підсмажували їх на олії або запікали у горщику в печі.
- Називали їх плескана.
- Лемішка нині майже повністю вийшла з ужитку.
↧
↧
Куліш
Куліш — страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів.
- Куліш було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша.
- Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень.
- Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був куліш із салом, шматком м'яса (навіть солонини) або рибиною.
- Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно повністю розварювалося і утворювалася кашоподібна маса.
- Переважно куліш готували з пшоном, але подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (Південне Поділля). Іноді на Правобережному Поліссі пшоняний к...
↧
Капусняк
Капусняк (капуста засипана, капуста з пшоном) — друга за значенням після борщу рідка овочева страва.
- Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном.
- У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали.
- Особливо цінувався капусняк, зварений на м'ясній юшці з жирної свинини — грудини, поребрини.
- Його варили частіше у період зимових (різдвяних) М'ясниць.
- Капусняк, як і борщ, заправляли перцем.
- Навесні та влітку, коли запаси квашеної капусти вичерпувалися, капусняк варили із свіжої капусти, додаючи для смаку сирівець.
- У піст цю страву робили пісною, на олії
- У першій половині XX ст., коли почали культивувати помідори, на заправку ...
↧
Тушкована капуста
Тушкована капуста — одна з найпоширеніших овочевих страв.
- Квашену капусту віджимали, дрібно сікли, заливали окропом і тушкували з перцем, сіллю, цибулею та олією доти, доки вся рідина не випаровувалася, а капуста не починала підсмажуватися.
- Така страва була або самостійною, або правила за начинку до вареників чи пирогів.Нерідко змішували й тушкували свіжу й квашену капусту, а влітку свіжу капусту тушкували з кислими додатками: сирівцем, буряковим квасом або сироваткою з молока.
- На М'ясниці або на свята в капусту додавали підсмажене м'ясо (свинину), сало, смажені домашні ковбаси і тушкували все разом. На Поділлі, Східній Галичині й Волині капусту тушкували так, щоб залишалася юшка. Така страва подекуди називалася бігос (бігус).
↧
↧
Картопляники
Картопляники готувалися на основі вареної м'ятої картоплі (м'ячки, миялки), яка й сама була окремою стравою.
- Якщо ж до неї додавали ложку-другу білого борошна, сире яйце, виробляли котлетки та, викачавши у борошні, смажили на олії чи смальці, — це вже виходили картопляники.
- Бувало, що їх начиняли м'ясом, шкварками, грибами — тоді вони уподібнювались до зразів
- .Картопляники їли з молоком, кисляком, ряжанкою, сметаною, смаженим салом, а то й без додатків.
- Найбільш поширеними вони були (і зараз є) на північних територіях України, але і в інших районах вони користуються великою популярністю.
↧
Кваша
Кваша — страва, схожа на кисіль за технологією виготовлення, але відмінна за складом продуктів.
- Її готували з двох частин житньої та однієї частини гречаної муки, а також невеликої кількості муки з житнього солоду.
- Борошно змішували, запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання.
- Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб кваша "не втекла", і вживали на сніданок чи вечерю або як третю (солодку) обідню страву.
- Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку — свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
- На Правобережжі існував інший спосіб виготовлення кваші. Брали три горщики з окропом і в кожен всипали, поступово...
↧
Ковбаса
Ковбаса — харчі, які виготовлялися переважно на запас
- Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивали, вимочували, очищали й начиняли сирим м'ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником, перцем.
- Склавши ковбасу кільцями, її засмажували на сковороді у гарячій печі з обох боків.
- Для тривалого зберігання ковбасу складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце.
- На заході України ковбасу не лише смажили, а й вудили у спеціальних коптильнях або просто у комині.
- Ковбасу робили, як правило, перед Різдвом, Великоднем, і вони були обов'язковою й почесною стравою на святковому столі.
↧
Ковбик (кендюх, сальтисон)
Ковбик (кендюх, сальтисон).
- Добре вимочений і вичищений свинячий шлунок начиняли злегка привареним і посіченим свинячим м'ясом, щоковиною, салом, вухами, підчеревиною, змішаними з часником, перцем і сіллю
- . Потім обварювали й тушкували у печі, перегортаючи з боку на бік, поки не підсмажувалася шкуринка.
- Після цього ковбик тримали під гнітом, щоб позбавити зайвої вологи.
- Їли його з хріном.
- Ця страва не була такою "престижною", як ковбаси, і споживали її протягом усіх м'ясниць на повсякдень.
- Ковбик і досі готують, коли забивають свиней.
↧
↧
БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ З М'ЯСОМ
БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ З М'ЯСОМ
- Дрібно нарубані миті кістки варять 3— 4 години, додають м'ясо і варять до готовності.
- Зварене м'ясо нарізують порціями, а бульйон цідять.
- Обчищені і промиті буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом. змішують, кладуть у каструлю, додають жир, зібраний з відвару, томат, цукор і тушкують до півготовності.
- Цибулю. очищені і обмиті корені моркви та петрушки шаткують соломкою і злегка обсмажують на маслі. У проціджений бульйон кладуть нарізану частками картоплю, доводять до кипіння, додають нарізану кубиками свіжу капусту і варять 10—15 хвилин.
- Потім в бульйон кладуть тушковані буряки, злегка підсмажені разом з цибулею корені, нарізані св...
↧
БОРЩ ЗЕЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
БОРЩ ЗЕЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
- Свинину варять до готовності, нарізують порціями, а бульйон проціджують.
- Буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом, добре розмішують і тушкують до готовності, додаючи цукор і бульйон.
- Обчищені корені моркви і петрушки та цибулю нарізують соломкою, злегка обсмажують і змішують із злегка підсмаженим борошном.
- У підготовлений киплячий бульйон кидають картоплю, варять 10—15 хвилин, додають тушковані буряки, підсмажені моркву, петрушку, цибулю і борошно, перебрані, промиті і дрібно посічені шпинат та щавель, запашний перець, лавровий лист, сіль і варять до готовності.
- В тарілки, розливаючи борщ, кладуть варену свинину, варені яйця, сметану, посипають зеленню кропу і дрібно посіченою зеленою цибулею...
↧
Вареники з сиром (сиром)
Вареники з сиром (сиром) - це традиційне українське блюдо.
- Воно настільки сподобалось усім країнам і народностям, що стало звичним і улюбленим у всіх братів-слов'ян і не тільки.
- Вареники можуть служити самостійною стравою, а можуть вживатися як вишуканого десерту.
- Це блюдо відрізняється великою різноманітністю.
- Наприклад, вареники з сиром можуть бути солодкими, з цукром, а можуть бути солоними.
- Крім того, вареники можуть бути з картоплею, капустою, грибами, м'ясом, полуницею, чорницею, вишнями і т.д
↧
Вергуни
Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, які виготовляли із прісного тіста на яйці й сироватці або маслянці.
- Тісто для вергунів розкачували у тонкий корж, різали на прямокутники чи ромби, у яких робили внутрішній надріз.
- Потім вивертали усередину надрізу раз чи двічі і смажили у киплячій олії до золотавого кольору.
- Робили вергуни й іншої форми: тонкі пластівці з тіста змащували олією і згортали рулетом, а потім пекли у негарячій печі, однак перевагу віддавали вергунам, виготовленим у перший спосіб.
- Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників і щедрувальників, баби-повитухи для онуків.
- Робили їх і у свята, які припадали на піст.
↧
↧
Варенуха
Для приготування варенухи беруть:
- Промиті яблука,вишні, груші і сливи кладуїь в окремі посудини, заливають горілкою І насїоюють 5- 6 годин.
- Потім все зливають в одну емальовану або керамічну посудину, додають туди мед, імбир, корицю, гвоздику, запашний перець, лавровий лист, накривають покришкою, замазують тістом
- Кладуть невеликий гніт і ставлять в піч або духовку на 10 - 12 годин при температурі 90 – 100 градусів.
- Після цього варенуху проціджують і подають як гарячою, так і холодною.
↧
Козацьке село
![козацьке село]()
Українське село
Українське селоЗагадкове і мальовниче – як писанка на Великдень, кожне зі своєю неповторною історією. Багато сіл і хуторів тісно пов’язані з історією Українського козацтва і носять такі назви як Козаче, Козаччина, Козацька Слобода, Зимівник, Коза́ча Ло́пань і інше.
У Січі жили неодружені козаки
Такий звичай запорізьких козаків, насамперед, пояснюється їх військовим становищем. Оскільки жінок на Січ під страхом смертної кари не допускали, то сімейні козаки на зимівлю ...
↧
Козацькі збори в Чернівцях + фото
Доброго усім здоров'я! Зараз хочу розповісти як я відвідав козацькі збори.
Оце вже майже опублікував статтю про козацьке село, як приходить мені повідомлення від знайомої, що так і так, збори козацькі в Чернівцях. І кидає плакатик:
Я глип-глип, пошукав в інтернеті, а вони ж в 11:00 починаються. Мерщій вдягнувся, взяв фотоапарат і побіг до таксистів :)
Приїхав до місця проведення зборів і одразу відчув якийсь святковий дух, не те, щоб там було дуже весело, та пісні вигравали і шашличком пахнуло.
↧
Про козаків для дітей
Як тільки ми тільки промовляємо слово «Козак» - одразу в нашій уяві виникає безкрайній степ, куди тільки дістане око – крізь духмяні трави, серед цього дива степом, підіймаючи куряву пилу, скаче на булатному коні – лицар! Статний чоловік у синій свитці, підперезаний жовтим вишитим шовковим поясом, у постолах; на голові— гостра шапка зі смушевою околицею китицею на вершечку; над блакитними очима, кошлаті брови; з рота стирчить коротенька люлечка - носогрійка.
- Гей, чоловіч...
↧
↧
Чи козацького Ви роду?
Основу української ідентичності, найславніший історичний етап для українця складає епоха козацтва. У наш непростий час існує багато спекуляцій на тему історичної спадковості населення України. Вороги нашої державності, або й просто не дуже чесні люди переконують нас, що ми не козацького роду. Тож давайте спробуймо розібратись, чи має ця позиція реальне підґрунтя і хто має більше моральне право на козацьку спадщину.
↧
Козацька культура. Огляд та характеристика. Культура козаків.
![козацька культура]()
Козацька культура
Козацька культураКозацька культура як така виникла на основі культури народу України-Русі. З самого початку вона була опозиційною по відношенню до культурної експансії Речі Посполитої з її надзвичайно сильними польсько-католицькими впливами на русинський шляхетський стан, що XVI-XVII спричинило поступове розчинення руських магнатських родів, таких як Вишневецькі і Острозькі. Проте, з успіхом національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького і формуванням нової, власне відтепер справді козацької політичної і економіч...
↧
Чумак Юрій Васильович. Картини Чумака Юрія Васильовича.
Доброго здоров'я усім мандрівникам тенет! Сьогодні у нас буде розповідь про людину, яка малює козаків :)
Детальніше можете прочитати нижче. А ще нижче приклади робіт, які були надані порталу.
Відомий тернопільський живописець і монументаліст. Чумак Юрій Васильович народився на Слобожанщині 1937р.
Ще в шкільні роки відчув нестримний потяг до малювання, яке стало сенсом його подальшого життя.
Після закінчення художньо-графічного факультету Одеського державного педагогічного інститу...
↧